Світ, Європа та Україна: зміни вже відчутні

Український кризовий медіа-центр провів тематичний прес-тур для регіональних журналістів. До участі був запрошений і тижневик «Вісті Донбаса». У рамках проекту «Розвиток професійної спроможності представників регіональних ЗМІ в Україні» учасники мали можливість поспілкуватися з провідними фахівцями, експертами, політиками й дипломатами, обговорити актуальні економічні та соціальні процеси, що лежать в основі стрімких змін, а також виклики, що стоять перед Україною та впливають на наше майбутнє.

Медреформа: радикальна, але поступова
Медична реформа буде впроваджуватися поступово, за чітко визначеним планом. Про це зазначив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
Молодого заступника міністра багато хто вважає головним ідеологом реформи охорони здоров’я. Сам він заперечує це, кажучи, що до змін вітчизняна медицина йшла останні десять років. Просто саме зараз склалися оптимальні умови для їх втілення.
Нову модель охорони здоров’я Павло Ковтонюк коротко описує так:
«У ній кожен громадянин України зможе розраховувати на реальні державні гарантії медобслуговування. Тобто держава буде платити за нього, а не декларувати, як зараз, що він «має право на безкоштовне медобслуговування», якого за фактом немає. Філософія реформи полягає в тому, що в системі охорони здоров’я не повинно залишитися жодного неконкретного зобов’язання. Реформою вводиться поняття «гарантований пакет медичних послуг».
Ковтонюк додав, що істотну зміну відчують і медики першої ланки — у лікарів істотно зростуть доходи, але тільки в тих, у кого буде багато пацієнтів.
«І якщо пацієнтів буде реально багато, то доходи зростуть суттєво», – додав Павло Ковтонюк.
У межах програми держава гарантує повну оплату коштом держбюджету України необхідних медичних послуг і лікарських засобів, пов’язаних із наданням екстреної медичної допомоги, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної, паліативної медичної допомоги, медичною реабілітацією, медичною допомогою дітям до 16 років, а також супроводом вагітності й пологів.
На питання кореспондента «Вістей Донбасу», у яких країнах уже працює та модель, яку вирішено впроваджувати в Україні і як вона себе зарекомендувала, Павло Ковтонюк відповів:
«Ми детально вивчили досвід і розвинених країн, і країн, подібних до нашої, за обсягом ВВП. Це Індонезія, Угорщина, Туреччина, Філіппіни, Таїланд, де зараз охорону здоров’я стрімко розвивається. Але зупинилися на британській моделі. Вона так само добре працює у Швеції, Норвегії, Іспанії та інших країнах. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує саме її для країн, що розвиваються. Плюс цієї моделі в тому, що всі громадяни країни отримують медстраховку, а мінус в тому, що кількість оплачуваних державою медичних послуг прямо пропорційно розміру держбюджету».
Розмова зайшла і про створення госпітальних округів.
«Перш за все слід зрозуміти, що саме потрібно конкретної лікарні. Ось зараз, наприклад, можна часто почути: наша лікарня в жахливому стані. Але скільки грошей може поглинути виправлення цього «жахливого стану», невідомо. Завдання госпітальних округів на нинішній рік у тому, щоб створити план свого округу з усіма інвестиційними потребами. Тільки коли ми зрозуміємо, скільки конкретно потрібно коштів і на що, ми зможемо їх знайти. Але при цьому наша мета — не перетворювати занедбану лікарню в зразковий за світовими мірками госпіталь, а зробити її ефективною. Можливо, у сусідньому місті вже є непогана лікарня, де працюють чудові фахівці. І її треба тільки забезпечити сучасною апаратурою. А в тій занедбаній малопотужній лікарні розмістити одне з відділень», — розповів Павло Ковтонюк.
За словами заступника міністра охорони здоров’я, вповадження медичної реформи хоча є радикальним і системним, не є шоковим чи таким, що принесе потрясіння лікарям чи медичним закладам. З 1 січня ніхто не потрапить у ситуацію, коли немає грошей або немає пацієнтів.
«План розрахований на те, що ми поступово зайдемо в цю реформу. Усі очікують, що вона почнеться з 1 січня, але технічно це неможливо зробити», – сказав він і підкреслив, що це дуже стислий термін для того, щоб створити Національну службу здоров’я України, а також підготувати нормативні документи.
Заступник міністра зазначив, що для запуску медреформи потрібно близько півроку. Але відчути на собі дієвість реформи українці будуть мать змогу вже в середині 2018 року.

Вікторія Сюмар: «Потрібно стимулювати україномовну пресу»

Дуже цікавою була зустріч з головою Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторією Сюмар.
За її словами, у Верховній Раді обговорюють можливість прийняття законопроекту про підтримку україномовних засобів масової інформації. Вікторія Сюмар висловила думку, що в цьому питанні держава повинна йти шляхом стимулювання: ті, що дотримуються квот на мовлення українською мовою, повинні отримати певні податкові пільги або пільги по розповсюдженню.
«Ми вирішили піти іншим шляхом, розробивши законопроект про мораторій на підвищення Укрпоштою цін на доставку україномовної преси. Тобто україномовні газети Укрпошта буде направляти за меншою вартістю, ніж російськомовні. Це повинно стимулювати україномовну пресу».
Взагалі ЗМІ й інформаційна сфера стала зовсім іншою, ніж, наприклад, десять років тому, зауважила голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики.
«З’явився Інтернет — зовсім інша сфера, заходиш, наприклад, на Youtube і з’являються кадри терактів, і швидше, аніж в усіх офіційних медіа, то очевидно, що величезна кількість аудиторії туди йде. Там не буде якісної картинки, там не буде зйомки з правильного кута, але саме та інформація буде першою і найбільш вражаючою. Треба просто мати це на увазі: з’явилися соціальні мережі, дуже часто просто підхоплюють чутки миттєво, треба це просто враховувати, і треба думати про те, яким чином навчити людей розрізняти справді правдиву інформацію, ту інформацію, якій можна довіряти, якою вона має бути, показати ті критерії, ті стандарти, щоб людина керувалася не чутками, а керувалася справді реальною інформацією».
Вікторія Сюмар повідомила, які зміни мають статися на ринку зовнішньої реклами.
«Ми підготували комітетський варіант законопроекту. Там прописані тільки чотири форми дозволеної зовнішньої реклами та чіткі відстані між ними. Основна дискусія з представниками рекламної сфери ведеться саме про відстані. Наприклад, не менше 50 метрів між білбордами середнього рівня, між великими – 80-120 метрів. Усе інше має бути знесено органами місцевого самоврядування.
Процедура отримання дозволу стає абсолютно прозорою. Органи місцевого самоврядування мають розробити карту розміщення зовнішньої реклами, яка б не спотворювала вигляд міста. Українські міста будуть виглядати як європейські, а не як Шанхай. Тобто кількість рекламних носіїв зменшиться, ціна їх буде зростати, але це буде чесна і прозора регламентація», — заявила Вікторія Сюмар.
Міненерговугілля: «Ми ставимо амбітнішу мету»
Розвиток розподіленої генерації буде сприяти мінімізації втрати електроенергії в електричних мережах. На цьому наголосила директор департаменту електроенергетичного комплексу Ольга Буславець під час зустрічі з регіональними ЗМІ, коментуючи питання розвитку відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).
«Споживачі можуть самі виробляти електроенергію на місці споживання, встановлюючи сонячні батареї на дахах будівель, — зазначила Ольга Буславець. При цьому мінімізуються втрати при передачі електроенергії на великі відстані, розвантажуються електромережі, не потрібне додаткове мережеве будівництво».
Директор департаменту зазначила про важливість поширення інформації в регіонах про позитивний досвід використання розподіленої генерації.
Урядом схвалено нову Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» та Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок. Виконання цих стратегічних документів призведе до зміни структури виробництва електричної енергії в Об’єднаній енергетичній системі України. Тобто частка виробників електричної енергії теплової генерації будуть заміщені за рахунок збільшення частки ВДЕ до 12% у 2035 році. Але для цього потрібно розвивати високоманеврову генерацію (smart-генерацію), а також сегмент накопичувачів енергії.
Представникам ЗМІ запропоновано долучитися до роз’яснювальної роботи зі споживачами електричної енергії стосовно необхідності впровадження стимулюючого тарифоутворення, яке надасть у майбутньому їм переваги, а саме: підвищення надійності та якості енергопостачання, мінімізації надалі зростання тарифу на передачу та розподіл електричної енергії.
Ольга Буславець окремо зупинилася на питанні паливної складової в тарифі на електроенергію. «На сьогодні ринок вугілля діє на основі двосторонніх договорів. Однак для визначення оптимальної ринкової ціни на вугілля необхідно створення ліквідної біржі вугілля. Крім того в лібералізованій моделі ринку електроенергії самі виробники електроенергії будуть прагнути мінімізувати паливну складову, щоб бути конкурентоспроможними на цьому ринку», — пояснила вона.
До розмови приєдналася заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко.
«Я вірю, що зараз є вікно можливостей для інвестицій у сферу енергетики. До 2035 року ми ставимо амбітнішу мету. Основний пріоритет – енергетична безпека. Нехай навіть це звучить досить загально, але це – головне. Всі наші стосунки з Брюсселем та Енергетичним співтовариством так чи інакше проходять навколо цього. Всі маленькі сходинки спрямовані на те, щоб гарантувати нам енергетичну безпеку.
В електроенергетиці пріоритет – об’єднання енергосистем України та ЄС, а також продаж електроенергії до ЄС. Це дуже тривалий процес, який може бути здійснений кількома шляхами». Стосовно так званої «зеленої» генерації Наталія Бойко теж озвучила амбітні плани.
«Особисто я бачу частку «зеленої генерації» значно більшою, ніж вона є зараз. Сподіваюся, ми знайдемо інвестиції, які дозволять збільшити частку «зеленого» тарифу у відповідності до наших міжнародних зобов’язань і говорити про 21% «зеленої» генерації чи навіть більше. По-перше, у нас є сонце; по-друге, зароджуються й потихеньку розвиваються вітропарки. А по-третє, не потрібно відкидати біоенергетику, це дуже динамічний сектор. У нас лишається «зелений» тариф, тому нові проекти почуватимуться комфортно».

Еміне Джапарова: «Важливо акцентувати увагу на перемогах»

У роботі дискусійної панелі взяла участь також і перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова.
«Зараз на окупованих територіях відбувається також окупація свідомості людей. Тобто разом з територіями було захоплено інфраструктуру, вишки, передавачі, телевізійні та радіочастоти, з яких відбувається вже пропагандистське мовлення. Фактично здійснюється масштабна кампанія по дискредитації України: ми радикальна держава, держава нацистів, що Україна – неспроможна, корумпована держава, а тому треба змиритись і жити російською дійсністю. Російські ЗМІ дискредитували себе, і про це всі знають. У світі розуміють, що російська журналістика – це пропаганда. Це усвідомлює більшість. Однак, на жаль, сьогодні в Україні критично низька довіра населення до ЗМІ. Ми повторюємо, що триває гібридна війна, де медіа – один з найважливіших її аспектів», — зазначила Еміне Джапарова.
Інформаційна війна, про яку говорила заступниця міністра інформаційної політики, цілком реальна. Взяти хоча б такі цифри: до 2014 року в кабельних мережах у нас було 82 російських телеканали, а в Росії було два або три українських. Ця інформаційна диспропорція зробила свою чорну справу.
Еміне Джапарова підкреслила, що сьогодні ми живемо в інформаційному суспільстві, де потоки інформації є більшими в сотні разів, і що фактично медіа та соцмережі активно впливають на населення. Але де межа, коли ЗМІ або просто користувач соцмережі може щось сказати, таким чином впливаючи на інформаційний простір? Де межа між тим, можна чи не можна щось сказати, порушує це чи не порушує закон? Одним словом, зараз триває пошук формули балансу між безпекою і свободою ЗМІ.
Заступниця міністра інформаційної політики України нагадала, що в Донецькій області вдалося збудувати кілька веж.
«Мова йде про Карачун, що є взагалі символом українськості й символом України. Я сподіваюсь, що ми незабаром запустимо вежу в Покровську, яка теж дозволить не тільки оптимізувати мовлення українське на наших територіях, а в тому числі на 100 або 80 км давати мовлення на окуповану територію», — зазначила Джапарова.
Сьогодні, за її словами, однією з пріоритетних тем міністерства є відновлення українського мовлення на окупованих територіях. Виходячи з цього, Міністерству інформполітики України необхідно вирішити три ключові завдання.
«Перше — це розвиток інфраструктури, це видача відповідних частот, видача ліцензій на мовлення. Ми намагаємося максимально спростити цей процес для того, щоб українське телебачення і радіо мали можливість охопити мовленням максимально велику площу», — пояснила Джапарова.
Друге завдання, за її словами, це «блокування незаконого сигналу, який доходить до тих територій, які контролює Україна».
«І третє завдання — це якість контенту, — вважає вона. — Але це такий своєрідний процес. Я проти такої критики, яку займають наші активісти, коли кажуть: «все – зрада». А мені здається, що сьогодні важливо акцентувати увагу на перемогах».

«Східне партнерство – це не тільки політика»

«Східне партнерство – один з найважливіших пріоритетів зовнішньої політики Естонії»,- наголосив директор Естонського центру східного партнерства Яан Рейнхольд під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
«Для нас Східне партнерство – не тільки політика. Це – практичні кроки, які ми робимо на користь для вас, і чого ми, звісно, очікуємо від вас», – підкреслив Яан Рейнхольд, нагадавши, що Естонія щорічно виділяє 2,5 мільйона євро для допомоги Україні.
Одне з найбільших досягнень України на шляху європейської інтеграції – безвізовий режим з країнами-членами Європейського Союзу. Це важливо та зручно не тільки для пересічних громадян, але і для бізнесу, наголосив директор європейських програм «Інтерньюз-Україна» Володимир Єрмоленко.
«Безвіз може мати через декілька років дуже цікавий результат – наші бізнесмени почнуть їздити на європейські виставки. Бізнесмен, який поважає себе, який шукає партнерів за кордоном, повинен їздити на виставки щомісяця. Раніше йому потрібно було робити візу, а зараз він може просто купити квиток на літак і полетіти, наприклад, у Таллінн та знайти партнера, або просто походити тиждень по місту та знайти когось, з ким він зможе домовитися. Те ж саме можна казати про вчених, митців та студентів», – зазначив Володимир Єрмоленко.
Андрій Климчук, координатор з роботи з національними медіа Офісу віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, застеріг від сприйняття ЄС або як суворого інспектора, або як донора.
«Я хотів би, щоб дискурс точився в іншому напрямку. Європейський союз – це, передовсім, певні правила і процедури, дотримуючись яких ти стаєш ефективним, і відповідно від цього багатієш та розвиваєшся. У нас є угода про асоціацію, яка розписана на 10 років. За 10 років ми мусимо настільки підтягнути всі сфери нашого життя до рівня ЄС, щоб бути вже спроможними вступити в нього. Ідеться про те, що ми підіймаємо свої правила, процедури на той рівень, коли ми зможемо бути ефективними й заробляти», – наголосив Андрій Климчук.
«Членство або партнерство з Європейським Союзом не має бути окремою метою. Головною метою має бути нормальний розвиток економіки та держави, від чого виграють прості люди. Тоді це допоможе вам наблизитися до Європейського Союзу», — додав радник з питань стратегічних комунікацій міністра закордонних справ Естонії Ханнес Рум.
Яан Рейнхольд зауважив, що розуміння стратегічних комунікацій у рамках Східного партнерства не можна звужувати до протидії загрозам російської пропаганди.
«Стратегічна комунікація – це не про те, що російська пропаганда іде, і ми маємо протидіяти цьому. Стратегічна комунікація має піднімати питання про те, чи досягли ми чогось завдяки Східному партнерству, яку користь принесе вашим простим людям Східне партнерство, що вони від цього отримають. Частина щоденної роботи медіа дуже важлива в цій справі», – пояснив він.

Віра ІЛЬЇНА