Сергій Івахнін: «Децентралізація – це вимога часу»

Попри певний скепсис щодо прогресу реформ в Україні, є зміни, які і Уряд, і громадськість визначають як безперечний успіх,  – це реформа місцевого самоврядування. Як саме вже існуючі громади Донеччини «стають на ноги»? Про це йшла розмова з керівником Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування Сергієм ІВАХНІНИМ. До обговорення питань приєдналися й експерти Донецького ЦРМС.

Мільйони для змін

Перш за все, зазначимо, що Сергій Івахнін був призначений на посаду директора Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування 2 травня 2019 року. Втім, він із вересня 2017 року перебуває, що називається, «у темі» — досвід роботи в колективі Донецького ЦРМС Сергій Івахнін набув на посаді радника з місцевих фінансів. Тому і перше питання стосовно фінансування громад було саме до нього.

— Десять ОТГ Донецької області загалом отримали майже 37 млн гривень субвенції з державного бюджету. Чи встигнуть громади освоїти ці кошти?

— Така впевненість є. Уже четвертий рік поспіль держава підтримує тих, хто добровільно створив ОТГ, надаючи інфраструктурну субвенцію. Розмір допомоги визначається пропорційно до площі території та кількості сільського населення з рівною вагою обох цих показників. Цього року найбільшу суму інфраструктурної субвенції отримає Лиманська міська ОТГ – майже 9,3 млн гривень. Наступною за обсягом отриманих грошей стала Олександрівська селищна ОТГ – понад 6,3 млн гривень. Соледарська міська ОТГ отримала від держави майже 5,4 млн гривень, Іллінівська сільська ОТГ – майже 5,2 млн гривень. Найменшу суму інфраструктурної субвенції надали Званівській сільській ОТГ – 1,2 млн гривень.

За словами Сергія Івахніна, кожна громада самостійно вирішує, куди саме витратити кошти субвенції. У минулі роки за отримані від держави гроші громади найчастіше розвивали освіту, медицину, купували техніку для комунальних підприємств і ремонтували чи будували дороги тощо. І наразі кожна громада вже має певні плани й навіть розроблені проекти. Втім, уперше розробляти та реалізовувати різні проекти буде наймолодша в Донецькій області — Олександрівська ОТГ. Звісно, що досвіду у громади не вистачає, але фахівці Донецького ЦРМС їй допоможуть, зосередивши увагу на змінах у законодавстві, на структурі проектної заявки та оформленні необхідного пакету документів.

До речі, за словами радника з питань регіонального розвитку Донецького ЦРМС Артема Колодезного, цього року Кабмін затвердив зміни до Порядку та умов надання субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад. Постанова зобов’язує ОТГ подавати на фінансування шляхом інфраструктурної субвенції такі проекти, які враховують потреби різних соціальних груп та рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Такі зміни мають сприяти ефективному використанню коштів інфраструктурної субвенції, а також приросту або оновленню основних фондів комунальної форми власності об’єднаних територіальних громад.

За крок до дедлайну

 — Як відомо, Центральна виборча комісія України призначила на 30 червня перші вибори в ОТГ. Але до їх списку громади Донецької області не увійшли. Між тим, процес добровільного об’єднання територіальних громад добігає дедлайну.

— Так, жодна громада Донеччини на вибори 30 червня не піде, хоча всі відповідні процедури були виконані, й люди з нетерпінням чекають об’єднання, — пояснює радник з питань децентралізації Донецького ЦРМС Максим Ткач. — Але це не останні місцеві вибори в ОТГ цього року. І ми сподіваємося, що вибори в ОТГ Донецької області все ж таки пройдуть у поточному році, і відповідне рішення ЦВК ухвалить у серпні.

Тепер — щодо так званого дедлайна для переходу на прямі міжбюджетні відносини з державою. Для того, щоб у Держбюджеті фінансування об’єднаної громади було закріплене окремим рядком, треба враховувати графік бюджетування. А воно здійснюється лише з початку нового року. Аби встигнути скористатися цією можливістю, громади повинні завершити процеси об’єднання й вийти на фінішну пряму, а саме вибрати голову та раду ОТГ у цьому році.

Кількість районів значно зменшиться

 — У країні тільки-но відбулися президентські вибори, й виникає багато питань стосовно того, як надалі просуватимуться уже запущені в Україні реформи, серед яких і реформа децентралізації.

— Децентралізація – це вимога часу. Всі учасники президентських перегонів ще до виборів визнавали важливість реформи місцевого самоврядування. Натомість ми чекаємо на певне, так би мовити, «перезавантаження» при збереженні основного курсу, — зазначає Сергій Івахнін. — Реформа має остаточно завершитися у 2020-му році проведенням місцевих виборів на новій територіальній основі. Збільшення районів – це другий крок реформи місцевого самоврядування, який має стати її логічним продовженням.

На даний час територія всієї Донецької області розділена на 18 районів. На підконтрольній українській владі частині регіону залишилося 13 районів. Експертна спільнота пропонує створити в Донецькій області від чотирьох до шести районів.

— Треба зазначити, що районний рівень буде важливим для службовців, для органів місцевого самоврядування, адже на цей рівень планується віднести такі функції, як координація територіальних органів державної влади, контроль за рішеннями місцевого самоврядування. А повноваження, які є важливими для громадян, реалізовуватимуться на рівні ОТГ. Мінрегіон пропонує утворити чотири райони — Краматорський, Покровський, Волноваський, Маріупольський, — зазначає радник з питань децентралізації Донецького ЦРМС Максим Ткач. — Також можливо ділення області на п’ять або шість районів — за рахунок створення в майбутньому окремого Бахмутського району, який об’єднає нинішній Бахмутський район зі східними територіями потенційного Краматорського району. Деякі експерти виділяють окремий Слов’янський район. Наразі ведеться активне обговорення щодо початку реформування районного рівня влади, відбуваються дискусії про те, в якому територіальному складі будуть сформовані нові райони та які повноваження будуть закріплені за цим рівнем влади. До процесу обговорення залучена і наша команда. Безумовно, модель формування нових районів необхідно ретельно пропрацювати, і наразі робоча група має свої пропозиції.

За словами Максима Ткача, широке коло учасників дискусії про такі теми, в якому саме територіальному складі будуть сформовані нові райони та які повноваження будуть закріплені за цим рівнем влади, є запорукою того, що нова модель районування не буде викликати суперечливого ставлення.

— Чим більше ми про це говоритимемо та зважатимемо на різні аргументи, тим якісніші напрацювання будемо мати. Важливо врахувати усі нюанси, аби новий поділ передбачав комплексний підхід. Туди мають входити транспортне сполучення, забезпечення освітніх послуг, і з кожним роком більше повноважень буде передаватися на місця. Будемо рухатись уперед разом, — сказав він.

Специфіку ніхто не відміняв

 На питання, скільки часу буде потрібно на всі переформатування, Сергій Івахнін відповів:

— Згідно з планом дій, у 2020 році ми повинні провести чергові вибори на новій територіальній та адміністративної основі. І наступні п’ять років для України повинні стати роками розвитку. А це можливо тільки в тому випадку, коли буде створено мережу адміністративно-територіальних одиниць на базовому рівні, за умови, щоб вони були самодостатніми, тобто здатними виконувати покладені на них повноваження.

За словами радника з юридичних питань Андрія Рябухи, Донеччина має свою специфіку. Це і значна частина тимчасово окупованих територій, і складна логістика, яка має визначати центри майбутніх районів.

— Зараз у регіоні діє традиційна вертикаль виконавчої влади: обл- та райдержадміністрації, які мають велику кількість управлінських повноважень, та виборні мери міст із виконкомами. Реформа передбачає створення трирівневої системи адміністративно-територіального устрою: громада — район — регіон. На рівні громади є тільки місцеве самоврядування, на рівні району місцеве самоврядування — районна рада. По лінії державної влади — це райдержадміністрація або префектура. Якщо казати про повноваження, то префектура буде контролювати рішення та дії органів місцевого самоврядування на предмет законності, — пояснює Андрій Рябуха.

До речі, юридичний супровід громад здійснюється на всіх етапах їхнього утворення та функціонування. Що стосується інструментарію та форматів супроводу громад, то тут усе залежить від складності питання — це і телефонні консультації, і електронне листування, і виїзні консультації і, звісно, навчальні заходи на базі Центру.

— На Донецький ЦРМС покладено завдання проводити інформаційну роботу та супроводжувати процеси децентралізації в Донецькій області, — говорить новий директор Центру Сергій Івахнін. — Крім того, після того, як громади стають ОТГ, команда експертів продовжує їх супровід: надає методичну, експертну, навчальну підтримку, проводить для представників органів місцевого самоврядування семінари, тренінги, консультації, організовує навчальні тури тощо. Що стосується орієнтації на потреби, то тут важливо в першу чергу визначити, які саме навички потрібні новим громадам для повсякденної роботи, щоб вони могли виконувати свої завдання. Уже виходячи з цього, пропонувати тренінги та інше навчання. Для прикладу, одна з актуальних тем – це фінанси та як із ними впоратися. Перед командою Донецького ЦРМС стоїть багато викликів. Сподіваюсь, до 2020 року будемо мати оновлену мапу України, і мапу Донеччини, яка буде покрита ОТГ. Реформа триває, працюємо далі!

Віра ІЛЬЇНА