Поспішай творити добро: Активіст із Маріуполя дбає про чисте довкілля на Приазов’ї

Активіст Максим Бородін увійшов у ТОП-100 загальнонаціонального проекту «Нові Лідери»

 «Цей проект покликаний стимулювати суспільну увагу до пошуку нових лідерів незалежно від сфери суспільних відносин, а також підтримати ідеї важливості особистого впливу кожного громадянина на майбутнє України через та активну громадську позицію», — розповідає  Інна Чорна, PR-менеджер телеканалу ICTV.

40-річний активіст із Маріуполя Максим Бородін раніше близько 15 років займався розвитком приватного бізнесу. Він є розробником авторизованого сервісного центру із обслуговування комп’ютерної техніки. Втім, молодий чоловік чим далі, тим більше переконувався, що ефективне вирішення багатьох проблем неможливе без активної життєвої позицій та участі у громадській діяльності. Отже, своїм покликанням Максим визначив активну боротьбу за чисте довкілля у Приазов’ї.

У квітні 2012 року Максим стає головним координатором по Маріуполю проекту «Зробимо Україну чистою!» (Let’s do it!) і організовує перше масштабне прибирання Приморського парку. 4 листопада 2012 року був одним з основних організаторів наймасовішого еко-протесту в Маріуполі (і в Україні в цілому) «Стоп смог!». У грудні 2012 року Бородін разом із своїми однодумцями організовує перший у Маріуполі масовий еко-протест «Дайте кисню!».

З січня 2014 року активіст очолює новостворену громадську організацію «Ініціативна група «Разом!», а з 2016 року стає головою фракції «Сила людей» у Маріупольській міській раді.

— Метою моєї діяльності є боротьба з екологічним забрудненням промислових міст України й Донецького регіону зокрема, — розповідає Максим Бородін. —  На сьогодень, мешканці більшості українських промислових міст, до числа яких входить і Маріуполь, страждають від значного забруднення повітря та води. Впродовж усіх років з моменту незалежності України олігархи, які контролюють діяльність підприємств – забруднювачів екології, лобіювали у різний спосіб зменшення контролю за шкідливими для екосистеми виробництвами.

У законодавство країни чимало разів намагалися вносити зміни, які би дозволяли не виконувати фактичних екологічних модернізацій. Через це великі підприємства-забруднювачі відкрито травлять мешканців міста та забирають у дітей і дорослих найцінніше – здоров’я та життя! Я та мої однодумці намагаємося знайти реальні рішення для подолання цієї вкрай тривожної ситуації.

— Якими ви бачите шляхи забезпечення чистоти повітря у своєму регіоні?

— Це, перш за все, створення системи громадського моніторингу повітря житлових масивів та оприлюднення результатів вимірів. Цієї мети, на наш погляд, можна досягти через низку заходів: публічний збір коштів від мешканців та меценатів на придбання сертифікованого мобільного обладнання для вимірів забруднення повітря (пил, CO, NOx, H2S, формальдегід, фенол); проведення силами активістів вимірів (особисто у вихідні, святкові дні та вночі, коли не працюють державні пости моніторингу); публікацію результатів вимірів у відкритому доступі для привернення уваги мешканців та активізації тиску громадянського суспільства. Такий тиск допоможе прискорити екологічні модернізації.

Другим важливим кроком ми вбачаємо створення діючої системи державного моніторингу на межах санітарних зон підприємств-забруднювачів та встановлення газоаналізаторів на кожному великому джерелі викидів. Для цього потрібно створювати державні сучасні онлайн пости спостереження за атмосферним повітрям на межах санітарних зон підприємств-забруднювачів. Вбачаємо за важливе й прискорення обов’язкового встановлення онлайн газоаналізаторів на всіх великих джерелах викидів та вільного доступу до цих вимірів громадськості та екоінспекцій.

По-третє, плануємо підключення українських та європейських фахівців у екологічній сфері для суспільного обговорення та втілення змін у нашому законодавстві. Для цього необхідно вивчити закордонний екологічний досвід країн Центрально-Східної Європи та Балтики, які переходили з радянської системи на ринкові стандарти. Також повинен бути прописаний реальний контроль над забруднювачами та надані дієві повноваження для екоінспекцій. Важливим буде, на наш погляд, прописати реальну та значну відповідальність забруднювачів за порушення екологічного законодавства та невиконання обов’язкових заходів із модернізації підприємств. Наступні наші вимоги: прописати спеціальні податки для забруднювачів на кожну тонну шкідливих речовин викидів, зроблених понад державних нормативів; прописати фінансову відповідальність за накопичування промислових відходів (шлакові гори та шламонакопичувачі) на полігонах підприємств.

На моє переконання, усі ці дії будуть стимулювати забруднювачів інвестувати зароблені на нашому здоров’ї та житті гроші в екологічне виробництво та модернізацію, а не використовувати їх лише для особистого збагачення.

Всеволод МИРНИЙ

 

Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований «Благодійним фондом Олександра Шевченка» та Українським журналістським фондом