Патріотичне виховання: Країна – це люди, які готові її берегти

Останнім часом усе частіше доводиться чути й читати закиди про недостатній рівень національно-патріотичного виховання молоді на Донеччині. Так це чи не так? Згоден, тенденції до занепаду цього напряму державної політики мали місце й доволі довгий час, але з початком війни на Сході України ситуація змінилася. Наскільки якісними були зміни, що відбулися? Що саме робиться наразі в цій сфері суспільного життя? Про це в інтерв’ю тижневику «Вісті Донбасу» розповів головний спеціаліст управління у справах сім’ї, молоді та гендерної рівності Донецької облдержадміністрації Олексій Назаров.

— Пане Олексію, що робить держава у сфері національно-патріотичного виховання?
— Донедавна діяльність органів влади, освітніх закладів та інших соціальних інститутів не була узгодженою. Не існувало єдиного бачення. Тому всі дії в цьому напрямі були нескоординованими та спорадичними. Ситуація почала змінюватись у 2015 році, коли Президент України затвердив Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки. Цей документ розробляли відповідно до положень Конституції, Законів України «Про освіту», «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років», Постанови Верховної Ради «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», а також інших законів та нормативно-правових актів. Прийняття Стратегії знаменувало собою початок етапу, коли виховання молоді стало предметом підвищеної уваги в нашій державі.
— Що можете сказати саме за Донецьку область?
— Нашим управлінням проводиться низка заходів національно-патріотичної спрямованості. Більш того, для узгодження якихось проблемних питань є дієва комунікація між державними службами й інститутами громадянського суспільства, налагоджений діалог та створені консультативно-дорадчі органи, зокрема координаційна рада з питань національно-патріотичного виховання, молодіжна рада, на рівні яких підіймаються актуальні питання та проблеми молоді. На підтримку ініціатив юнацтва запроваджений конкурс проектів, який проводиться в рамках роботи управління.
Щомісяця проходять засідання координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при Донецькій облдержадміністрації, а також подібних рад на місцях. Тут варто сказати про патріотичні заходи всеукраїнського, обласного та місцевого рівня, і це колосальна робота. Впродовж 2017 року проведено більш як двадцять заходів національно-патріотичного спрямування на обласному рівні та п’ять подій всеукраїнського масштабу, у яких брала участь молодь не тільки Донеччини, а й з різних куточків України. Це є невіддільною складовою нашої роботи, бо налагодження взаємодії з іншими регіонами України вкрай важливе у плані обміну досвідом та взаємних подорожей для дітей. Молодіжні обміни потрібні для того, щоби хлопці та дівчата побачили життя в різних куточках нашої країни, долучилися до культурних цінностей цих регіонів. Надалі всеукраїнський досвід треба адаптувати до наших реалій.
— Чи доводиться стикатися з великими труднощами під час роботи, наскільки активною є громадськість у нашому регіоні?
— Знаєте, помилок не буває лише в тих, хто нічого не робить. У проведенні заходів неодмінно маємо допомогу волонтерів та активістів, чи у свою чергу надаємо допомогу. Зокрема Громадська організація «Союз ветеранів АТО Донбасу» при нашій підтримці організувала чудовий захід «Донеччина зустрічає своїх захисників», що відбувся в липні 2017 року на горі Карачун. Не варто забувати і про теренові ігри в Бахмуті під час святкування Дня захисників України, і тут доречно відзначити досить плідну взаємодію з Волонтерським агітпотягом «Труханівська Січ». Такі заходи є підґрунтям для розбудови громадянського суспільства та національно-патріотичної ідеї єдності українського народу. Важливо долучати молодь до тих цінностей, що ми маємо, — тобто особистість дитини формується не тільки в школі, а й в сім’ї. Донецький обласний дитячо-молодіжний центр при облдержадміністрації проводить колосальну роботу в плані комунікації з громадськими організаціями та іншими інститутами громадянського суспільства.
Беручи до уваги власний досвід, можу сказати, що сьогодні на Сході України патріотично налаштованих та вмотивованих громадян набагато більше, ніж в інших регіонах. Звісно, це моя суб’єктивна думка – але я пишу про те, що бачив на власні очі. Можливо, це обумовлено й тим, що люди зі Сходу на власній долі відчули вплив військових дій та більше не хочуть повторення подій. Тому варто створювати та вдосконалювати наявні механізми підтримки громадських об’єднань, молодіжних центрів та клубів. Необхідно проводити якомога більше заходів місцевого та всеукраїнського рівня – залучаючи до співпраці активістів та лідерів думок. Розумію, що роздавати рекомендації, як кому жити, легше, ніж починати з себе. Жодна порада не замінить молоді власного прикладу. Саме тому після демобілізації у 2016-му я пішов учитися, а згодом долучився до команди спеціалістів управління у справах сім’ї та молоді Донецької ОДА. Разом із побратимами з Клубу «За ветеранів до влади» можу дати лише одну пораду всім, кого турбує наше майбутнє – не стійте осторонь. Головна битва за Україну попереду. І, щоб виграти її, потрібна не лише зброя. Адже країна – це люди, які готові її берегти.
— Як гадаєте, чи варто ветеранам АТО йти на державну службу?
— На держслужбу ветеранам АТО йти просто необхідно, бо вони мають сформовану громадянську позицію, такі люди більш умотивовані зробити для своєї Батьківщини більше. І якщо це виходило на фронті, то чому не може вийти в цивільному житті. Майбутнє нашої держави я бачу тільки в позитивних фарбах, треба не боятися робити, і в нас усе вийде. Нинішній час потребує докладання всіх зусиль, щоб наші діти та онуки мали краще майбутнє, ніж ми. Як цього досягти? Ми маємо виховувати в першу чергу себе, а вони будуть вчитися на наших помилках, і маю надію, вони не будуть їх повторювати.
Роман БАЛАБОЙКО