Парламентські баталії за мовний закон

У жовтні 2018 року парламент ухвалив у першому читанні законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відтоді триває підготовка документу до другого читання.

Документ викликав запеклі дискусії і всередині Верховної Ради, і за її межами. Що передбачає новий закон, хто «за», а хто «проти», розібрались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Єдина державна мова

Мовознавці та активісти називають законопроект компромісним. Засадничою його тезою є гарантування українській мові статусу єдиної державної мови. Він забезпечує різнобічну підтримку розвитку та поширення української мови у суспільстві. І загалом –   покликаний посилити позиції державної мови.

Як наголошується у тексті документу, його норми не стосуються приватного спілкування, а також здійснення релігійних обрядів. Відповідно до закону, українська є обов’язковою для використання в усіх органах влади і публічних сферах життя.

Зокрема, Президент, міністри, народні депутаті та всі інші чиновники і державні службовці різних рівнів повинні володіти та спілкуватись українською мовою.

«Робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова», – йдеться у законі.

Працювати і відпочивати українською

Українська визначається мовою трудових відносин, а також освіти і науки в Україні. При цьому громадяни, які належать до національних меншин чи корінних народів, можуть навчатись у садочках і школах також своєю рідною мовою в окремих класах.

За законопроектом, будь-які публічні заходи (мітинги, конференції, виставки, семінари тощо), культурні і спортивні події повинні проводитись українською мовою. Відповідно, афіші та квитки на них також мають публікуватись державною мовою. Якщо захід відбувається іноземною мовою, то організатори повинні забезпечити переклад на українську. Винятком є події для іноземців чи осіб без громадянства, або ж заходи для вивчення іноземної мови.

Закон також стимулює розвиток україномовного контенту у сфері кіно, телебачення, радіо та преси. Він закріплює за кінотеатрами вимогу демонструвати фільми державною мовою (через дубляж або субтитри). Те ж саме стосується телеканалів та радіо. Вони повинні мовити українською не менш ніж 90% ефірного часу. Водночас місцеві телерадіокомпанії можуть випускати в ефір до 20% іншомовного продукту. А кримськотатарські канали повинні транслювати не менше 30% контенту державною мовою на тиждень. Так само україномовними повинні бути друковані ЗМІ.

Важливо зауважити, що закон запроваджує державну мову у сферу обслуговування споживачів. Це стосується як медицини, транспорту, так і магазинів, кав’ярень і навіть інтернет-мережі. Інформація про товари та послуги повинна надаватись українською. Хоча закон дозволяє  на прохання клієнта обслуговувати його іншою мовою.

Іспит з української мови

Відповідно до проекту закону, володіння державною мовою є обов’язком громадянина. Кожен, хто хоче отримати українське громадянство, повинен скласти іспит на знання мови. Розробкою іспиту займатиметься Національна комісія зі стандартів державної мови. Вона також видаватиме сертифікати про рівень володіння державною мовою посадовцям.

Комісію із 9 осіб призначатиме Кабінет міністрів строком на 6 років.

Приниження української мови поза законом

Спроби запровадити багатомовність на офіційному рівні прирівнюються до повалення конституційного ладу. Документ передбачає також юридичну відповідальність за «публічне приниження чи зневажання української мови» і навмисне спотворення державної мови в офіційних текстах.

Слідкувати за цим буде Уповноважений із захисту державної мови. Він, зокрема, розглядатиме скарги щодо недотримання вимог законодавства про державну мову і складатиме протоколи. Для прикладу, закон передбачає штрафи за недотримання норм закону для власників закладів  сфери обслуговування.

Проросійські сили проти

Активісти і мовознавці закликають депутатів не зволікати з ухваленням закону про мову. У Верховній Раді планували проголосувати за законопроект до президентських виборів, однак розгляд поправок затягнувся. Основні опоненти – Опозиційний блок. До законопроекту було подано понад 2 тисячі поправок.

Противники ухвалення мовного закону називають його «неконституційним» і ворожим російській мові. Прихильники, навпаки, наголошують на гострій необхідності законодавчого захисту української мови і, як наслідок, національної ідентичності та державної цілісності. Як зазначає екс-голова консультативного комітету Рамкової конвенції Ради Європи із захисту прав нацменшин Франческо Палермо, потреба у спеціальному законі виникає лише у тих країнах, де функціонування державної мови є проблемним, наприклад, як в Україні.

Експерти сподіваються, що мовний закон буде ухвалений і запрацює незалежно від результатів президентських виборів.

За сприяння Центру громадського моніторингу та контролю
підготувала Олена ФІРСОВА