Олександрівка – не просто точка на карті. Це північна брама Донеччини

Олександрівська громада розташована на перетині доріг трьох областей  — Донецької, Дніпропетровської та Харківської. Саме тому  гостинну сільськогосподарську  громаду вважають «брамою» у Донецьку область.  

Хоча перші вибори в Олександрівську ОТГ відбулись лише в квітні цього року, — втім, активності та завзятості, спрямованої на розвиток громади, можуть  позаздрити інші громади Донеччини.

Пріоритетну увагу у молодій Олександрівській ОТГ зосередили на підприємництві.  На сьогодні в громаді зареєстровані  63 середніх та малих підприємства, третину з них складає сфера торгівлі, стільки ж – сільське господарство. Яким чином відбувається розвиток бізнесу на селищній території? Про це  дізнавалися учасники навчального візиту в Олександрівську ОТГ, організатором якого виступив Донецький Центр розвитку місцевого самоврядування.

Житня крупа корисна для здоров’я

Господарство «Лактус» в селі Очеретиному – бюджетоутворююче підприємство. Тут обробляють майже 4 тисячі гектарів рілля Олександрівської громади, вирощують зернові та виробляють крупу з власної сировини. Завідувач крупопереробного цеху Владислав Стукал знайомить гостей з процесом виробництва крупи. Продають її в магазинах Донецької області як у пачках, так і на вагу.  Тут самі вирощують пшеницю, ячмінь, гречку, пшоно, горох. Місцевою родзинкою є житня крупа, яку другий рік виробляють в Очеретиному.

«Зазвичай виробники перемелюють жито на муку, ми вирішили робити крупу, — розповідає Владислав. – Вона дуже корисна, особливо для людей, хворих на діабет. В Європі цей продукт користується попитом, а в нас мало хто знає про користь житньої крупи. Виготовляємо другий рік, до цього пройшли всю необхідну процедуру стандартизації, працювали над якістю». За словами виробників, в Україні більше ніхто не робить такий продукт, крім них, — адже у магазинах можна зустріти лише пластівці.

Таку рідкість можна використати для популяризації гастрономічного туризму, порадили представникам підприємства під час екскурсії. Процес виробництва та пакування круп зацікавить не тільки школярів,а й дорослих, що дозволить популяризувати Олександрівську ОТГ.

Яблучний сік власного виробництва

Цех із виготовлення натурального яблучного соку в селі Високопілля встигли відкрити  у 2013 році. Встановили одну лінію виробництва соку, грантами чи державною підтримкою поки не користались, розраховують лише на власні сили. Виробництвом соку в ТОВ «Райське» займаються вісім людей, а на збір врожаю залучають додаткові трудові ресурси.

«Наш сік робимо з власних фруктів. Окрім чистого яблучного, виготовляємо ще чотири  варіанти, з додаванням малини, вишні, моркви, буряка, — розповідає начальник виробництва Андрій Мельничак.  — Ми не додаємо консервантів та цукру, отже сік цілком корисний. Прес розрахований на 1,8 тони сировини. Якщо робимо сік із добавками, то змішуємо 1,6 тони яблук та 200 кілограмів інших ягід, фруктів чи овочів. Готовий сік не кип’ятимо, а пастеризуємо, так більше вітамінів залишається. Поки пакуємо лише в літрову скляну тару, а надалі плануємо випускати сік у трилітрових банках та тетрапаках».

Натуральний місцевий сік присутній у меню вихованців дитячих садків. На підприємстві зацікавились можливістю компенсації з держави на закупівлю саджанців. Тим більше, цього року тут висадили виноград, а 27-річний яблуневий сад потребує оновлення.

Як поінформували представники Донецької ОДА, наступного року в Києві відбудеться гастрономічна виставка, де буде в тому числі експозиція Донецької області. Отже, яблучний сік з Олександрівської громади також буде представлений на цій виставці.

Чим допомогти місцевим підприємцям?

На семінар із фахівцями профільних департаментів Донецької ОДА зібралися ті представники громади, які вже займаються чи тільки планують займатися підприємництвом. До спікерів було безліч питань:  як написати якісний бізнес-план, яким чином претендувати на державну підтримку господарства, чи можна розраховувати на гранти для розвитку зеленої енергетики тощо.

Зацікавилися місцеві підприємці також можливістю отримати грошову підтримку  за молодняк корів. Державна підтримка діє до кінця року, і в листопаді ще є можливість оформити документи . До речі, Олександрівська ОТГ виявилася лідером серед усіх десяти громад Донецької області при оформленні цієї дотації. Документи подали 180 людей на 365 голів молодняка, сума державної підтримки складає 257 тисяч грн. За даними обласного департаменту АПК, усі десять об’єднаних громад подали на 434 тис. грн. підтримки, що складає 38% від загального обсягу дотації в регіоні.

Говорячи про обласну програму підтримки малого та середнього бізнесу «Український донецький куркуль»,  представники департаменту економіки покроково розписали, куди та з якими документами треба звертатись. Вони реальними прикладами продемонстрували, що програма насправді діє. Своїм досвідом поділився Олександр Кісненко, перший «куркуль» Олександрівської ОТГ. Родина Кісненків 12 років тому приїхала жити в Олександрівський район та оселилась в селі Петрівка Перша. Щоб прогодувати родину, де підростають четверо дітей, Олександр вирішив займатися вирощуванням овочів у закритому ґрунті.  Для посилення свого господарства подав документи та пройшов конкурсний відбір у проекті «Український донецький куркуль». Грантова допомога піде на закупівлю теплиці та системи опалення, з часом підприємець оформить на роботу двох працівників. Це дозволить збільшити обсяги вирощуваних овочів та розширити ринки збуту. Олександрівська селищна рада взяла участь у співфінансуванні «куркуля», додавши необхідну суму з селищного бюджету до гранту від обласного бюджету.

«Таких огірків та помідорів, які вирощує Олександр, годі й пошукати, — зазначає, голова Олександрівської ОТГ Людмила Борисевич. – Екологічно чисту продукцію у місцевого сільгоспвиробника будемо готові купувати для дитячих садків та шкіл, тож радимо Олександру брати участь у тендері. Громада готова підтримувати куркулів, допомагати з оформленням документів та виділяти кошти на їх розвиток – за малим бізнесом майбутнє Олександрівської ОТГ. Саме тому на програму підтримки підприємництва на 2019 рік плануємо виділити до 1 млн. грн. з бюджету громади».

Працюючи над програмою соціально-економічного розвитку та бюджетом ОТГ на 2019 рік, пріоритетними секторами економіки в Олександрівській ОТГ визнали розвиток зеленого туризму, садівництва та ягідництва, організацію виробництва, в тому числі переробного, відновлювальну енергію.  Усіх небайдужих олександрівців селищний голова запрошує до обговорення проекту  бюджету, основних напрямків програми соцекономрозвитку.

Радник з питань місцевих фінансів Донецького ЦРМС Сергій Івахнін розповів присутнім про розвиток сільського господарства як один з важливих чинників наповнення бюджету в громаді, зупинився на результатах фінансової децентралізації в Донецькій області за минулий рік та перспективах на наступний.

Ім’я для риби та садиба козака

Учасники семінару приділили значну увагу розвиткові «зеленого туризму» в громаді. Природні об’єкти, історична складова, народні традиції та майстри – все це якнайкраще сприяє залученню туристів у громаду.  Олександрівцям розповіли, як власну домівку перетворити на гостинну садибу. А якщо на відпочинок залишається не більше 8 людей, то на початку навіть оформлювати підприємництво нема потреби. Такий досвід уже є в інших областях, на Донеччині тільки розпочинається рух на активізацію зеленого туризму.

В селі Некремінна Олександрівська ОТГ має намір відкрити музей-садибу козака Бакая. Тут уже починають працювати над розробкою проектно-кошторисної документації. Гостинно вітати туристів раді в Олександрівці, де за кошти обласного екологічного фонду завершується будівництво парку. Оригінальною задумкою проекту стали  будиночки для виносної торгівлі, розташовані по периметру площі – Олександрівська громада готова започаткувати власний «сорочинський ярмарок». Святкуючи наприкінці вересня  День селища в Олександрівці, тут влаштували кулінарний батл між старостинськими округами, команди дивували гостей гастрономічними шедеврами.

Відома Олександрівська громада своїм Мар’євським водосховищем, де  вже дев’ять років поспіль проводяться змагання всеукраїнського рівня зі спортивної рибалки на коропа. Володимир Довгополов орендує водойму з 1998 року, а риба для нього – це справжня родина.

«Запускали коропів по 3-4 кілограми, тепер вони виросли до 25 кіло. У деяких коропів вже імена є, постійні риболови впізнають їх, коли виловлять. Поспілкуються, сфотографують та відпускають назад у воду. Головний у нас серед старожилів – короп Мар’ян, а ще є риба Петрович, Анатолійович та інша», — говорить з любов’ю про своїх вихованців орендатор водойми.

Наступного року Україна прийматиме світовий чемпіонат зі спортивної ловлі коропів. Мар’євське водосховище за всіма параметрами підходить під проведення чемпіонату, але через військові дії в Донецькій області проводити подібні змагання не можна. Саме тому чемпіонат відбудеться в Івано-Франківській області.

Публікується за сприяння Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування