ОБСЄ, миротворчість і не тільки

Після візиту генерального секретаря ОБСЄ Ламберто Заньєра в Україну знову постало питання про розгортання озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. Це цілком логічно, оскільки допомога міжнародної організації з таким досвідом і потенціалом, як ОБСЄ, абсолютно не завадить. Топтання на місці вже нікого не влаштовує, і прийшов час щось змінювати. Може це буде не ОБСЄ, а якась інша міжнародна організація, наприклад ООН, але громадськість повинна бути в курсі, що дійсно відбувається на Донбасі та в Криму.

Миротворчість має досить довгу історію та давно практикується як один з виходів із тупикових ситуацій. Такі міжнародні організації, як ОБСЄ, ООН і ЄС, покладають на себе обов’язки щодо встановлення та врегулювання миру в кризових точках планети. Окрім того, ці міжнародні інституції продовжують допомагати і в постконфліктний період, щоб максимально швидко адаптувати людей, урядові та силові структури до нормальної життєдіяльності.

Якщо хтось скаже, що досі ОБСЄ ніколи не здійснювало озброєних поліцейських місій, то він має рацію. Але помиляється той, хто стверджує, що ця функція ніде не прописана та вимагає багато часу для запровадження. У 1998 році на зустрічі союзу МЗС ОБСЄ в Осло було прийнято Декларацію про роль ОБСЄ у створенні нової системи європейської безпеки, до якої увійшли положення про поліцейські операції ОБСЄ. Тобто, законодавча база вже існує. Що стосується створення, функціонування та фінансування поліцейських підрозділів, то подібні механізми вже працюють в ООН.

Зі свого боку, ООН провела чимало місій із різноманітними завданнями в Африці, Європі та Азії. Зараз в основному місії ООН проводяться в Африці, але європейський досвід теж є. Наприклад, якщо згадати конфлікт в Хорватії, то основними функціями, які виконував персонал під час операції з відновлення довіри в Хорватії (ОООНВД), були: спостереження за дотриманням режиму припинення вогню, спостереження та надання інформації за рухом військового персоналу, спорядження та зброї через міжнародні кордони, сприяння доставці міжнародної гуманітарної допомоги і спостереження за демілітаризацією Превлакського півострова. Абсолютно адекватні завдання для збереження миру в постконфліктному регіоні.

Повертаючись до ОБСЄ, слід чітко розуміти, що ця організація цілком здатна реалізувати такі завдання на Донбасі:

— контроль за розповсюдженням озброєння;

— дипломатичні зусилля щодо запобігання конфліктів;

— заходи з встановлення довірчих відносин і безпеки;

— економічна та екологічна безпека;

— захист прав людини;

— розвиток демократичних інститутів;

— моніторинг виборів.

Погодьтеся, що в теперішніх умовах це якраз ті пункти, на які слід звернути пильну увагу, тим більше, що їх виконання або ігнорування стосується кожного. Люди втомилися від війни і хочуть повернутися до мирного життя. Але, на жаль, верхівка поро російських бойовиків у цьому абсолютно не зацікавлена, тому що присутність іноземних громадян із чіткими функціями, окресленими рамками міжнародного законодавства, не дозволить продовжувати цю безглузду війну заради власного збагачення. Крім того, третя сторона, зокрема Росія, втратить можливість цю війну спонсорувати тими чи іншими способами. Саме тому на окупованих територіях була розгорнута кампанія із саботування введення поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. Людей навмисно дезінформували з метою нав’язати їм чиюсь точку зору.

Самі ж жителі, особливо ті, хто мешкає в так званій «сірій зоні», були б раді будь-якому позитивному зрушенню в мирному процесі. Навіть зараз присутність представників моніторингової місії ОБСЄ в населених пунктах забезпечує їм спокійний проміжок часу без обстрілів. Як не крути, а поліцейська місія змогла б також здійснювати захист мирного населення від грабежів та насильства.

Будь-яка міжнародна організація прагне до того, щоб допомогти сторонам дійти згоди та виробити таке рішення, яке буде максимально сприяти захисту інтересів громадян. У випадку з Донбасом так само потрібна добра воля всіх сторін конфлікту. Але саме ватажки «Л/ДНР» не зацікавлені в мирному вирішенні конфлікту. Адже за їхньою логікою, поки йде війна, то можна грабувати, вбивати і обкрадати свій же народ, а все списувати на «карателів київської хунти».

Роман СТАДНИК