Любов лишається любов’ю

Всі ми звикли до обговорення чоловічої агресії і того, як з нею боротися. Та невже не виявляють ніякої агресії жінки? Про це та інше у матеріалі.

 

Війна на Сході країни не зробила жінок більш агресивними

Всі ми звикли до обговорення чоловічої агресії і того, як з нею боротися. Та невже не виявляють ніякої агресії жінки? Звичайно ж, це не так, і представниці «слабкої статі» також бувають досить агресивними. А чи вплинула війна на зростання рівня насильства в сім’ях з боку жінок?

Зазначу одразу, що це питання було для мене вкрай цікавим.
По-перше, я народилася і живу на Донеччині. І всі п’ять років, впродовж всього військового конфлікту, що триває на Сході нашої країни, спостерігаю, як значно виріс рівень тривоги у суспільстві. Що б там не казали психологи і різні експерти, але постійна небезпека, страх за себе і життя своєї родини не кращим чином впливають на людські стосунки.

По-друге, ніде немає конкретних даних про кількість злочинів, скоєних жінками. Чомусь ніхто це питання системно не вивчає, а офіційна статистика відокремлює випадки домашнього насильства, скоєного лише чоловіками.

І нарешті, в ЗМІ дуже часто почали з’являтися кричущі заголовки: «Жінка задушила чоловіка, поки він спав», «Дружина вбила чоловіка, бо знущався», «Жертва сімейного насильства на жорстоко травмувала…» і таке інше. Так у чому ж справа? Може жінки, що мешкають на території проведення Операції Об’єднаних сил, стали більш агресивними?

Не стану тримати інтригу й відповім одразу – ні, не стали.

Чоловік, котрий б’є, і бита дружина

Проблема насильства в сучасних сім’ях стоїть дуже гостро. На жаль, українська приказка «любить як душу, а трясе як грушу» актуальна і в наш такий «просунений» час.

Зазвичай вважається, що чоловіки більш агресивні, а жінки м’якше. В іншому майже всі відмінності в психології двох статей мінімальні. Але саме різниця в рівні агресії ускладнюють спільне життя, викликаючи непорозуміння, конфлікти й навіть трагедії.

Кожна третя жінка у світі хоч раз у житті страждала від фізичного, психологічного, економічного чи сексуального насильства – такі дані наводить Уповноважена Верховної Ради з питань прав людини Людмила Денисова. Вона ж додає, що жінки стають більш вразливими внаслідок військових дій на Донбасі.

«В умовах збройного конфлікту кількість випадків насильства стосовно жінок зростає в рази», – зазначає Денисова.

Поліція оперує більш конкретними показниками, ніж «кожна третя» і «в рази».

Наприклад, минулого року в Донецькій області зафіксовано 25329 викликів щодо фактів насильства у сім’ї. Проте фахівці зазначають, що кількість випадків вчинення насильства набагато більша, бо не всі жертви наважуються розповідати про знущання та звертаються по допомогу.

Відразу слід уточнити: схильність до розв’язання міжособистісних проблем із допомогою застосування фізичної сили не є винятковою прерогативою чоловіків.

Опитування та спостереження показують, що приблизно однакова кількість представників обох статей (близько 20%) вважають побої прийнятним засобом переконання стосовно до своїх близьких. Узагалі жінки фігурують як злочинниці менше ніж у 12 % випадків серед усіх можливих видів кримінальних правопорушень.

Стати сильною чи агресивною?

Часто під агресією розуміють негативні, руйнівні дії, які спрямовані на заподіяння шкоди будь-чому або будь-кому. Але спробуємо подивиться на агресію під іншим кутом зору. Доведено, що агресія допомагає захиститися від загрози і здолати перешкоди. Але агресія може бути позитивним явищем тільки у разі спрямованості на розв’язання існуючою проблеми та короткостроковості прояву.

«Коли в наше місто прийшла війна, почали стріляти і вдень, і вночі, то я вирішила виїхати з дітьми до Полтави. Там живе моя тітка, — розповідає тридцятип’ятирічна Галина. – Але мій чоловік все роздумував, казав: «Де ми будемо там жити? На які гроші? Чи знайдемо роботу?». Я спочатку розлютилася! Навіщо мені такий чоловік, а дітям батько, який не може нас захистити? Все вирішила сама: і роботу знайшла, і квартиру. Все з часом владналося, і я змінилася. Стала сильнішою, і з чоловіком стосунки покращилися. Як не дивно, але важка життєва ситуація додала мені рішучості.

Та інколи свою силу жінки застосовують не за призначенням, а пускають у хід кулаки, намагаючись «приборкати норовливих» дітей та благовірних. І випадків фізичного насильства над сильною половиною з боку дружин більш ніж достатньо.

Ось одна з таких історій. У чергову частину Краматорського відділу поліції звернулась жінка й повідомила, що вбила свого чоловіка. Поки він спав, вона взяла сокиру та нанесла йому шість ударів по голові. Як пояснила затримана, причиною вбивства стали постійні знущання, які вчиняв над нею чоловік – він неодноразово жорстоко її бив. В той день терпець у неї урвався і вона взяла сокиру…

Допомога поряд — тільки звернися!

На жаль, поширеність і звичність домашнього насильства вражає та пригнічує. І сумно, що свідками подібних сімейних трагедій нерідко стають діти. Тож, напевно, найкращим виходом у таких ситуаціях є допомога фахівців.

Рік тому, 22 серпня 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив три важливі постанови, які є справжнім кроком уперед у боротьбі проти домашнього та гендерно зумовленого насильства. Зокрема, Уряд затвердив Типове положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Унікальній моделі роботи із постраждалими в Україні уже чотири роки – саме у 2015 році з’явилися такі перші спеціалізовані служби підтримки, які надають соціальну та психологічну допомогу.

Для Донецької області це була цілком нова форма роботи з населенням. Зараз центри працюють у всіх населених пунктах області, в тому числі, на лінії зіткнення. Вони орієнтовані саме на проблему домашнього насильства. Особливістю нашої роботи є саме швидкість реагування на виклики.

Так, на сьогодні в регіоні працює 7 закладів для допомоги жертвам домашнього насильства: 2 шелтера, центр соціально-психологічної допомоги, три центри підтримки сім’ї та центр денного перебування осіб, які постраждали від домашнього насильства.

Також за підтримки Всеукраїнського благодійного фонду, Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Фонду ООН в області працюють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги. У тому числі 6 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги при міських і районних центрах — у Волноваському, Костянтинівському, Мар’їнському, Бахмутському, Слов’янському районах і Маріуполі. Крім того, за підтримки Агентства ООН у справах біженців три бригади працюють в 20-кілометровій зоні на підконтрольній території України.

З початку року мобільні гурту здійснили 554 виїзди, взяли 284 заяви, за якими 185 громадян притягнуто до відповідальності за вчинення домашнього насильства.

Щорічно в Донецькій області реєструється близько 5 тисяч таких постраждалих, 80% з них — жінки. В інформаційні бази центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді внесено 979 сімей, 171 сім’я охоплена соціальним супроводом, 13 осіб направлені на проходження корекційних програм.

Не мовчи!

Фахівці мобільних бригад – це саме ті люди, що першими стикаються з випадками проявів домашнього насильства. Але, за словами психологів, жінки агресивніше не стали.

Побої і знущання у сім’ї для багатьох є щоденною реальністю, про яку мовчать. Мовляв, усі так живуть, тож треба терпіти. Але так було і раніше, і зараз. Звернень про насильство в сім’ях з боку жінок більше не стало. Побутує думка, що це війна спричинила розлучення або погіршення стосунків. Звісно, війна не в кращий бік позначається на стосунках. Та зазвичай, якщо стосунки були гармонійними до війни, то родина стає життєвим ресурсом. Якщо ж стосунки були погані, тоді ситуація справді загострюється.

«Чоловіки й справді набагато рідше звертаються за допомогою, ніж жінки, проте, вони потребують не меншої уваги, через неоголошену війну все частіше стають жертвами насилля», – розповідає психолог мобільної бригади психологічної допомоги Фонду народонаселення ООН Марина Кононенко.

Зазвичай головна причина, а також наслідок жіночої агресії — нерозуміння і безсилля. Якщо жінка відчуває, що не може виразити себе, не може розв’язувати проблеми, що накопичилися, і не має ніякої підтримки на шляху до їх рішення, це може спровокувати емоційний вибух, спалах агресії, — стверджують психологи

Відтак посилення  в складних умовах ролі жінок не сприяє зростанню агресії. Також майже не відбувається перерозподіл гендерних ролей. Тобто, незважаючи на війну, самоочевидних доказів саме таких трансформацій  жінок немає. І в складні часи жінки залишаються жінками, ніжними, люблячими, діловими, професійними й, на жаль, інколи беззахисними.

Віра Ільїна

* * *

Якщо ви постраждали від домашнього насильства, або стали свідком насильства відносно інших людей, можна звернутися на цілодобову «гарячу лінію» за допомогою або консультацією за номером:
+38 (050) 036 86 65 (безкоштовно).

Мобільні бригади (допомога при ґендерно обумовленому насиллю)

  • м.Краматорськ та м. Дружківка: 063 340 86 51, Дзюмак Олександр Володимирович
  • м.Слов’янськ,  м.Святогірськ, м.Лиман, Слов’янський р-н, Олександрівський р-н: 093 379 20 91,  Каліберда Марина Леонідівна
  • м.Костянтинівка: 093 310 82 17, Кононенко Марина Вікторівна.

Служба безкоштовної «Гарячої лінії» і телефон довіри

Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0-800-500-335 з мобільного (по буднях з 10.00до 18.00).