Хор ветеранів: із піснею по життю!

З 1982 року в Слов’янську діє унікальний колектив – хор ветеранів війни і праці. Найстаршим його учасникам понад дев’яносто років. Незважаючи на свій вік, ці люди продовжують працювати та радіти життю.

Адже всі вони об’єднані спільною метою, загальними завданнями. Та найголовніше — у душі кожного є творчий вогник. І на репетиції, що майже щодня збирає керівник хору Микола Івченко, ветерани йдуть не стільки тому, що треба, а тому, що хочеться. Тому й поважний вік не є перешкодою…

«Добре пам’ятаю, як створювався у 1982 році наш співочий колектив, — розповідає Микола Прокопович Івченко. — Створити хор ветеранів війни та праці запропонував Василь Бондаренко, у майбутньому — один з учасників нашого творчого колективу. Ідею підтримав і голова профспілкового комітету Віктор Бідний. І ми заспівали! На різних сценах, у різних, великих і малих, містах. Про нас навіть фільм зняли. Мій товариш розповідав, що цей фільм показували навіть у Ізраїлі. Першим керівником хору був Юрій Передельський. Перед тим, як піти від нас, він попросив мене зберегти колектив. Так, з 2004 року і по-сьогоднішній день я керую хором ветеранів і труда».

Так і сталося. Хор існує, і він давно вийшов за рамки співочого колективу: учасників, окрім занять, об’єднує багато спільних інтересів.

«Майже щодня збираємося на репетиції, і навіть у вихідні. Без пісні наші люди не мислять свого життя, для них це невід’ємна частина. Ветерани є активними учасниками культурно-масових заходів. Намагаємося щомісяця їздити з виступами у шпиталі для ветеранів, даємо концерти в будинках відпочинку для ветеранів і дітей війни. Відвідуємо з творчими композиціями навчальні заклади. Отже, співаємо всюди, куди нас запрошують. Всі наші концерти ми проводимо безкоштовно. Наш репертуар складають пісні воєнних років, фольклорні твори», — зазначає Микола Івченко.

Пісня — душа цього колективу, вона навічно оселилася в серцях його учасників, і ці співучі, не старіючі серцем люди передають глядачам свою любов до творчості. І поважний вік цьому не перешкода.

«У нас є постійні учасники хору. Наприклад, Володимир Гавриш, В’ячеслав Волков, Сергій Іваненко та Анатолій Манько близько 15 років співають разом. На жаль, час не зупинити… З ветеранів війни нас залишилося тільки троє.  Решта учасників — ветерани праці та діти війни.  Раніше в хорі були одні хлопці, зараз ми взяли до себе шість  дівчат — ветеранів праці.  Наймолодшому учаснику нашого колективу 60 років, найстаршому — 91 рік».

Хор ветеранів більше 35 років крокує з піснею по життю! За роки свого існування самодіяльні співаки об’єднали чимало шанувальників, і багато хто приходить до Слов’янського палацу культури на концерти саме цього колективу.

Учасники ветеранського колективу й зараз сповнені сил та енергії, тому що душа в них молода й тому що вони ніколи не розлучаються з піснею.