Донецький обласний краєзнавчий музей: підсумки 2018 року

Музей — це відкрита інституція, яка покликана служити людям. З огляду на це і для інформування широкого загалу про результати своєї діяльності співробітники Донецького обласного краєзнавчого музею провели в Краматорську брифінг «Відкритий музей: підсумки 2018 року».

На цьому заході були презентовані предмети археології, що були знайдені минулого року. Також обговорювалися здобутки музею та проблеми, що постали перед музейниками торік. Перед присутніми виступили в.о. генерального директора Донецького обласного краєзнавчого музею Катря Філонова, начальник сектора охорони пам’яток археології, історії та культури Віталій Циміданов та старший науковий співробітник Юрій Коваль.

На початку брифінгу Катря Філонова розповіла про найбільш значущі здобутки музею з моменту, коли у 2016 році його було перереєстровано в Краматорську. «Наразі на території Донецької області, підконтрольній українському уряду, функціонують три філії, що входять до складу Донецького обласного краєзнавчого музею, — зазначила Катря Філонова. — Зокрема це Великоанадольський музей лісу, Меморіальний музей-садиба Володимира Івановича Немировича-Данченка, а також Меморіальний музей С. С. Прокоф’єва в селі Сонцівка. Усі ці філії по-своєму унікальні, всі вони проводять роботу як експозиційну так і наукову, а Великоанадольський музей лісу та Меморіальний музей-садиба Володимира Івановича Немировича-Данченка в минулому році стали переможцями конкурсу грантів «Музей відкрито на ремонт», вони отримають до 100 тис. гривень на реалізацію своїх проектів. Ще одним напрямком нашої роботи є видавничі проекти. Минулого року ми презентували першу книгу «Збір пам’яток Подонців’я», а найближчим часом має відбутися презентація ще двох книг, які вже майже готові. Одна з них — «Каталог пам’ятників російської агресії на території Донецької області».

Про наступний напрямок роботи музейників, а саме про охорону культурної та археологічної спадщини розповів начальник сектору охорони пам’яток археології, історії та культури Віталій Циміданов. За його словами, нині на території області розкопки майже не проводяться бо, по-перше, у цьому немає сенсу (нічого принципово нового при розкопках курганів знайти майже неможливо), а по-друге, треба щось лишити нащадкам, вони скоріш матимуть більше можливостей для більш якісного дослідження наявної історичної спадщини. Тож наразі музейні працівники займаються здебільшого збереженням пам’яток та курганів. А оберігати є від кого. Окрім того, що кургани були пошкоджені внаслідок бойових дій, дуже великої шкоди збереженню історії завдають оранки та кар’єри, багато чого розграбовано «чорними археологами». Серед найбільш значущих знахідок науковців у минулому році — непогано збережений кромлех найдавнішої курганної культури на території Шахівської громади. Кромлех — стародавня споруда, як правило, пізнього неоліту або ранньої бронзової доби, що становить собою декілька поставлених вертикально в землю довгастих каменів, які утворюють одну або декілька концентричних кіл. Також минулий рік був багатий на згадки та знахідки катакомбної культури. На майбутнє в планах музейників — якісна археологічна виставка (матеріал у музейних фондах вже є), локальні експозиції та вправи з експериментальної археології для відвідувачів. На жаль, нині це все лишається в планах, бо наразі музей не має власного приміщення. Тому серед іншого працівники музею звернулися до меценатів та благодійників, — адже допомога у збереженні історичної спадщини є почесною та поважною справою.

Роман БАЛАБОЙКО