Директор Донецької дирекції Олексій Пушкін — про важливі завдання Укпрошти в регіоні

За результатами конкурсного відбору, на посаді директора Донецької дирекції Укрпошти затверджений Олексій Пушкін. Сьогодні керівник поштового відомства Донеччини – наш співрозмовник.

Вас призначено керівником філії після проведення відкритого відбору? Як вважаєте, чому обрано саме Вас?
По-перше, я працюю на підприємстві від дня його заснування — з 1995 року,— люблю свою роботу, свій злагоджений колектив. Пройшов шлях на поштовому підприємстві від інженера до директора, накопичив величезний досвід роботи за всіма напрямками діяльності, маю досвід роботи з людьми та бажання передавати його молодим фахівцям.

По-друге, відчуваю відповідальність перед працівниками та їх родинами, яких переконав евакуюватися з окупованих Донецька, Макіївки, Горлівки, Ясинуватої, Мар’їнки влітку 2014 року, та сподіваюсь повернути їх до своїх осель після закінчення конфлікту. Також думаю, що було враховано мій особистий внесок як керівника у збереження колективу, фінансових, матеріальних ресурсів і, звичайно, результати роботи дирекції.

Наскільки я знаю, по нашому регіону бажаючих взяти участь у конкурсі було більше 100 осіб, у фінальному етапі було обрано 4. Моя програма, що презентувалася на відкритому відборі,— це реальна програма розвитку Донецької філії на 2017–2019 рр. по забезпеченню прибуткової діяльності та соціальних гарантій для усіх членів колективу. Основні показники розвитку, що увійшли до програми, звичайно ж, готували командою дирекції, тому що один чоловік без професійної команди зробити нічого не зможе, і заявлену програму буде виконувати весь колектив. А те, що у нашій дирекції працює надійна команда професіоналів, які віддаються без залишку улюбленій справі — це факт. Думаю, в цьому переконалися колеги — члени конкурсної комісії нашого підприємства.
Минуло більше 2,5 років, як обласна дирекція поштового зв’язку переїхала з Донецька і приступила до роботи у нових умовах. Наскільки вдалося колективу поштовиків налагодити роботу, відновити її у новому форматі?
Ще до виходу Указу Президента про переведення структур держпідприємств з Донецька і інших міст, розташованих на тимчасово окупованій території, ми виїхали на територію, підконтрольну українській владі. Події в Донецьку та інших містах розвивалися дуже тривожно. Було небезпечно залишатися. Тому прийняли рішення протягом доби виїхати на підконтрольну українській владі територію, перереєструватися і організувати роботу підрозділів Укрпошти. На момент переїзду з Донецька в обласній дирекції працювало 6700 чоловік. З 12 центрів поштового зв’язку та обласного центру обробки та перевезення пошти, що були в структурі, на контрольованій українською владою території залишилися 7.

З огляду на ситуацію, яка на той момент складалася, ми повідомили людей, що переїжджаємо. Причому робили це дуже швидко, оскільки треба було організувати вивіз документів, майна, комп’ютерної техніки, серверного обладнання, знаків поштової оплати, товари, періодику. Укрпошта, як відомо, надає фінансові послуги, і для цього необхідне високооб’ємне обладнання, без якого не обійтися. У тому числі, для здійснення грошових переказів, прийому комунальних платежів, проведення інших фінансових операцій, які виконуються в основному в електронному вигляді.

Першим завданням було максимально повно забезпечити вивезення поточної фінансової документації. Оскільки проїзду особливого не було, все вивезення ми здійснювали з рухом пошти. Людей вивозили в Святогірськ, де у нас є свій обласний навчальний центр. Так на підконтрольну українській владі територію виїхали близько 300 чоловік, оскільки в багатьох містах йшли бойові дії, ми ще евакуювали людей з міст Макіївка, Ясинувата, Горлівка. Багато працівників переїжджали зі своїми сім’ями. Там же, на новому місці, і розгорнули роботу. Налаштували серверне обладнання, збільшили пропускну здатність каналів зв’язку, вдалося вивезти і частину автомобілів, іншої техніки, документації.

Перемістити весь обсяг документів, щоправда, не змогли. І хоча люди до нас по сьогоднішній день звертаються з проханням підтвердити нарахування заробітної плати для оформлення пенсії, ми не можемо цього зробити. Офіційно неодноразово зверталися до тих, хто залишився на тимчасово окупованій території, з вимогою повернути документи. По суті, навіщо вони там, кому потрібні? Але ніхто ці документи досі не віддає.

На базі навчального центру у м. Святогірську у нас був клас площею близько 40 квадратних метрів. Там, за свої гроші, ми, як могли, розгорнули комп’ютерну мережу, частина людей працювала у своїх кімнатах. Важливо було зберегти працівникам робочі місця.
А в Слов’янську як опинилися?
Тут ми знайшли приміщення під офіс, що зробити було не так легко, оскільки сюди евакуювалось багато підприємств та бюджетних установ. Генеральна дирекція виділила гроші для проведення ремонту, і ми переїхали у березні 2015 р. Таким чином вдалося зберегти структуру та керованість виробничо-фінансовими процесами.

Ми запропонували людям, які залишалися на окупованій частині області, переїхати на територію, контрольовану українською владою. Гарантували надання роботи та проживання. Певна частина співробітників переїхала. Але чимала частина колишнього персоналу, на жаль, залишилася в окупованих містах і районах.
На друге півріччя 2014 року жителі області, у тому числі окупованої її частини, оформили передплату на періодичні видання. Продовжувалася відправка кореспонденції. Як склалася доля цих цінностей?
У центрі обробки пошти залишилося дуже багато кореспонденції. Ми вели переговори електронною поштою, по телефону про те, щоби забезпечити доставку пошти адресатам. Адже люди її відправили, ми — прийняли, і посилки, і бандеролі, і листи. Нам відповідали: «Давайте сюди машини, завантажуйте і везіть». Але ж було зрозуміло, що з окупованої території машини назад не випустять.

Тому вирішили найняти за місцем приватного перевізника, який і вивіз цю пошту до м. Маріуполя. Тут кореспонденцію було відсортовано і розіслано адресатам. Що стосується періодики державного і обласного поширення, яку люди з окупованих районів передплатили на друге півріччя 2014 року, то ця періодика досі у нас на зберіганні. Передплатникам, які до нас звертаються, ми її вручаємо.
Чи надаються соціальні гарантії працівникам Донецької дирекції?
На сьогоднішній день у дирекції працюють 85 працівників , які залишили своє житло у Донецьку, Макіївці, Ясинуватій, Горлівці. Працівникам, які орендують житло, надаємо щомісячну матеріальну допомогу для часткової оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 500 гривень.

Співробітників, які є переселенцями і живуть у нас в Святогірську, підприємство підтримує у питаннях забезпечення житлом. Ані проживання, ані комунальні послуги їм оплачувати не потрібно. До того ж ми щодня підвозимо людей до місця роботи. Для цього у нас є два автобуси, утримання яких дирекція також бере на себе, оскільки розуміємо, що зарплата, яку отримують сьогодні поштовики, хоч і стабільна, але порівняно невисока.

Адміністрація дирекції клопочеться про надання щомісячної матеріальної допомоги для 322 працівників, які вимушені працювати з ризиком для життя у зоні розмежування, працівникам, які внаслідок бойових дій травмовані при виконанні службових обов’язків, працівникам, оселі яких перебувають на непідконтрольній території України і які не мають власного житла на підконтрольній території, та працівникам, які у наслідок бойових дій втратили житло на підконтрольній території України у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму.

Чи помітно відображається непроста соціальна ситуація на плинності кадрів?
Плинність кадрів присутня. Старі кадри, які пропрацювали у нас по 30–40 років, не звикли рахуватися з труднощами. Раніше люди уявляли приблизно так: якщо прийшов сюди працювати,— це твоя галузь, і це на все життя. Але рано чи пізно ветерани йдуть, і виникає питання заміни. Міняємо молодими. Проте за статистикою з десяти чоловік, які прийшли на постійну роботу затримується одна–дві особи.

Плинність кадрів за 2016 рік склала 24,1%, у 2015 році вона була 30%. Серед виробничих професій найбільша плинність кадрів спостерігається серед сортувальників поштових відправлень і виробів друку та серед листонош. Найменша плинність серед начальників відділень поштового зв’язку — 12,1%.
Як вдалося обласній дирекції організувати рух пошти в нових умовах?
Було непросто. Судіть самі: північна частина області по сьогоднішній день залишається відрізаною від південного напрямку.
У зв’язку з неможливістю маневрування 20 тонних автомобілів магістрального маршруту з Києва до м. Слов’янськ, а найголовніше — неможливістю здійснювати обмін пошти з використанням контейнерів,— було прийнято рішення організувати роботу шляхом обміну пошти в м. Краматорськ.
Проблеми вирішували поетапно.

Першочерговим завданням було — облаштувати місце з установки гідравлічного підйомника для контейнерного обміну та капітального ремонту першого поверху приміщення дільниці обміну пошти у м. Краматорськ.

Глобальна проблема полягала в тому, що у дирекції не було дозволу на виїзд і переміщення через блок-пости в нічний час внутрішньорегіональних маршрутів (обласного значення). Це питання допоміг вирішити керівник обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівській. Після узгодження організували роботу дільниці обміну пошти в нічну зміну. Всі зусилля, спрямовані на поліпшення якості, прискорення проходження, як вхідної пошти, так і вихідної були немарними. Ми змогли поліпшити показник проходження поштових відправлень по Україні на 2 доби.
Чи в усіх районах області, підконтрольних українській владі, Укрпошта здійснює виплату пенсій?
Враховуючи, що Донецька дирекція ПАТ «Укрпошта» має значну розгалужену мережу ОПЗ, транспортну мережу, що дає змогу доставляти пенсії та грошову допомогу пенсіонерам і одержувачам грошової допомоги безпосередньо додому в усіх населених пунктах області, цю послугу надають всі відділення поштового зв’язку та майже 1250 листонош.

Доставка пенсії та грошової допомоги здійснюється в тому числі і пересувними відділеннями поштового зв’язку близько 241 тисячам пенсіонерів.
Ми як дирекція неодноразово відповідально забезпечували надання послуг у надзвичайних умовах, а з початку проведення АТО — ми єдина установа в Донецькій області, котра зберегла свою мережу, постійно здійснює виплату пенсій у населених пунктах, наближених до лінії зіткнення на підконтрольній Україні території.

Оскільки пошта — єдина служба, що здійснює доставку пенсій кожному пенсіонеру в будь- який населений пункт, на противагу банкам, люди похилого віку надають перевагу одержанню пенсії вдома. Тому листоноша для пенсіонерів — більше, ніж просто працівник пошти.
Наскільки готовий колектив дирекції витримувати конкуренцію?
Сьогодні у нас у регіоні працює чимало конкурентів, які надають поштово-логістичні, фінансові, кур’єрські послуги. І це нормально, конкуренція повинна бути, вона сприяє підвищенню якості надання послуг. А якщо немає конкуренції — це не прогрес.
У нас здоровий колектив, який розуміє свої завдання і рухається вперед. Відкриваються нові проекти. Не забуваємо старе, розвиваємо нове. І там, де можна заробити, ми заробляємо. До 01.03.2017 форма власності підприємства була державною. Понад 60 відсотків доходів ми отримували за регульованими державою тарифами, що вважаємо не зовсім правильним. Якщо вже є на ринку конкуренти, які працюють за вільними тарифами, то і ми повинні конкурувати своїми тарифами вільно.

Зараз все більшого поширення набувають проекти, пов’язані з електронною комерційною торгівлею. Тобто, люди, замовляють по інтернету товари за кордоном та з інших регіонів, також ми плідно працюємо з місцевими інтернет-магазинами, хоч дуже багато їх у нас припинило свою діяльність у зв’язку з проведенням в регіоні АТО.
Який настрій колективу на майбутнє?
На найближчі 3 роки поставлені амбітні плани як по нарощуванню доходів, збільшенню продажів, мотивації персоналу та перетворенню підприємства у конкуренту, сучасну поштово-логістичну компанію.
Хочу сказати, що до початку конфлікту 2014 року Донецька дирекція була найбільшою бюджетоутворюючою дирекцією в Укрпошті.
Впевнений, що і зараз, хоча і в дуже складних умовах «війни», ми маємо силу, бажання та усі можливості виконати поставлені перед нами завданнями.