Чим живе Лиманська громада?

Лиманську об’єднану територіальну громаду утворено в 2015 році шляхом об’єднання міської та дванадцяти сільських і селищних рад. Про те, як живеться Лиманській громаді, розповідає її голова Петро Цимідан.

Центр громади — місто Лиман. Населення — 44,3 тисячі мешканців, у тому числі сільського — 21,2 тисячі. Загальна площа — 1210 квадратних кілометрів. Об’єдналося 40 населених пунктів. Лиманська громада стала найбільшою в Україні серед новостворених об’єднань. В жовтні минулого року відбулися вибори – міським головою став Петро Цимідан, який раніше був депутатом обласної ради. В жовтні цього року в громаді відбулися вибори старост, чим процес об’єднання повністю завершився.

Надходження до бюджету збільшилися в 2,4 рази

 — Петре Федоровичу, як підвищився рівень життя мешканців у результаті утворення об’єднаної громади?

— Суттєвого впливу на рівень життя ми ще не відчули, але в той же час завдяки акумулюванню коштів деякі кроки у цьому напрямку ми робимо. Вже прийняли Програму «Організація перевезення працівників загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості», якою передбачається відшкодування вчителям, які працюють у сільських школах, вартості проїзду в автобусах до місця роботи і в зворотньому наппрямку.

— Які додаткові послуги отримають жителі від створення Лиманської громади?

— У зв’язку з тим, що відстань від центру до найвіддаленішого населеного пункту складає понад 40 км, найближчім часом планується створення 12 віддалених робочих місць на території колишніх сільських та селищних рад, для адміністраторів ЦНАП. Вони  здійснюватимуть прийом документів та консультування громадян, а жителі відповідних населених пунктів матимуть можливість отримувати адміністративні послуги не витрачаючи свій час та додаткові кошти на звернення до ЦНАПу в Лимані.

— Наскільки збільшився бюджет громади завдяки додатковим податкам та іншим доходам?

— За дев’ять місяців 2016 року  податку на доходи фізичних осіб надійшло 84,5 млн.грн. при плані 79,2 млн.грн., а плати за землю – 15,9 млн.грн. при плані 17 млн.грн.

У порівнянні  з відповідним періодом минулого року надходження до міського бюджету   збільшились на 66,4 млн.грн.  або в  2,4 рази. Податку на доходи фізичних осіб надійшло втричі більше —  на  56 млн.грн., а плати за землю –  на 4,6  млн.грн.  або в 2 рази більше.

— З якими проблемами зіткнулася громада в процесі створення?

— Головна проблема — невизначеність стосовно майбутнього. Зміни до законів і кодексів щодо підтримки децентралізації на той час навіть не були розроблені і не внесені на розгляд. Що буде з надходженнями до місцевого бюджету? Як їх ділити? Які будуть видатки? Що буде з комунальною власністю? Як вона буде переоформлятися? Що буде з аграрними землями за межами населених пунктів? Чи будуть громади ними розпоряджатися? Непросто було роз’яснити населенню на сходах: що буде з сільськими та селищними радами, з медициною, освітою, з пасажирським перевезенням та іншими болючими проблемами села.

 Субвенція – найбільша від усіх громад

— Як використовуєте державну субвенцію на формування інфраструктури об’єднаної громади?

— Нашій об’єднаній громаді з державного бюджету виділено найбільшу з усіх ОТГ субвенцію на формування інфраструктури  в сумі 23,2 млн.грн. Ці кошти затверджені Постановою Кабміну №200 від 16 березня 2016 року. Однією з умов її отримання було оформлення та погодження проектних заявок до комісії при Мінрегіонбуді. 30 травня ми першими з усіх об’єднаних громад отримали погодження заявок по цій субвенції. Нею зокрема передбачено виділити:

6,4 млн. грн. — на водопостачання в с. Рубці, Коровій Яр, Дробишево, Кримки та Олександрівка;

800 тис. грн. – на капітальний ремонт Ярівського дитячого навчального закладу з відкриттям нової групи;

майже 8, 7 млн. грн. – на капітальний ремонт дев’яти доріг комунальної форми власності по місту та сільським громадам;

2,2 млн. грн. – на придбання спеціалізованої техніки для КП «Зеленбуд». Це автомобіль-самоскид вантажопідйомністю 15 тонн та 2 трактори в комплекті з відвалом та щіткою;

5 млн.грн. – на капітальний ремонт адмінбудівлі міської ради для розташування Центру надання адміністративних послуг.

— Як здійснюється управління громадою? Які структурні підрозділи працюють та які послуги надаються населенню?

Ми маємо достатній кадровий потенціал щоб забезпечити виконання усіх своїх функцій та надання усіх послуг. У складі міської ради створено 23 відділи та управління, які здійснюють свої повноваження у сферах управління громадою та надання послуг населенню. Мешканцям ОТГ надаються усі види послуг: житлово-комунальні, медичні, юридичні, освітні тощо.

  • Чи можете ви назвати вашу громаду спроможною?

— Громада є спроможною, але потребує фінансової підтримки. Довгі роки в селах та селищах не виконувалися капітальні ремонти об’єктів інфраструктури. Нам треба поновлювати покрівлі, ремонтувати дороги та системи водопостачання. Завдяки донорській допомозі вдається багато чого робити, а вивільнені кошти з бюджету направляємо на інші об’єкти. Наприклад, в школах не було комп’ютерних класів – цього року купили. Відремонтували п’ять шкільних покрівель, а треба на всіх 23 школах робити нову покрівлю. Цього року на школи виділили 20 млн. грн., і треба ще стільки ж, щоб зробити найнеобхідніший ремонт.

Одинадцять дитсадочків вимагають уваги до себе, потрібні нові підлоги, комунікації, також покрівлі. Ще перед початком бойових дій половину наших ФАПів в рамках спеціальної програми було відремонтовано, туди завезли медичне обладнання. Решта пунктів поки що чекають на ремонт.

На шляху самодостатності

 — Основне завдання розвитку громад – економічна самодостатність. Як ви її забезпечуєте?

— Бюджетоутворюючими підприємствами об’єднаної громади є підприємства залізничного транспорту, а це 13 структурних підрозділів Регіональної філії ДП «Донецька залізниця». Сім промислових підприємств займаються виробництвом борошна та хлібобулочних виробів, кормів готових для сільськогосподарських тварин, сухих будівельних сумішей, овочів консервованих натуральних, виробів з бетону, видобутком будівельного піску.

Сільське господарство міста представлене одним акціонерним товариством, 70 фермерськими господарствами, 9 товариствами з обмеженою відповідальністю, двома приватними підприємствами. Підприємства агропромислового комплексу обробляють 34 тис. га ріллі. Пріоритетним напрямком розвитку є розбудова рекреаційної зони, надання Лиману статусу «курорту місцевого значення».

— Які нові можливості у громади для розвитку?

— Ми маємо на території природні корисні копалини — це пісок та газ, але економічно від їхнього видобутку до бюджету ОТГ майже нічого не отримуємо.

На території громади розташовано більше 120 баз відпочинку та 9 дитячих здравниць, які до 2014 року щорічно приймали до 70 тис. відпочиваючих та дітей. А це і робочі місця, і торгівля, і надходження до бюджету. Проте з початком проведення АТО, тобто вже 3 роки, майже всі вони не працюють. В сільській місцевості — в Криволуцькій громаді, організований «зелений туризм», який за умови залучення досвіду інших областей, зміг би розповсюдитись на всій території нашої об’єднаної громади.

На базі  Лиманського лісового господарства закладені дендропарки, створені еколого-пізнавальні стежки в Ямпільському та Дробишевському лісгоспах. Розвиток місцевої рекреаційної зони, наближення до Слов’янської курортної зони та Святогірська надало б можливості для розвитку туризму та відпочинку, інвестиційної привабливості регіону. Але наближення до зони АТО уповільнило розвиток цього напрямку в розвитку території.

З метою створення сприятливого бізнес середовища визначено інвестиційно — привабливу земельну ділянку площею 27,5 га під організацію індустріального парку з організації промислового, переробного, машинобудівного та інших видів виробництва. Цю земельну ділянку включено до оновленої Стратегії Донецької області до 2020 року.

— Як розвивається малий та середній бізнес на території громади?

— В Лиманській об’єднаній громаді збережено майже всю сфера малого та середнього бізнесу. Протягом 2015 — 2016 років тут відкриті нові магазини, спортивний центр, салон краси , перукарні , сервіс з ремонту побутової техніки. Після реконструкції та ремонту — магазини «Єва»,  «Апетит» та «Ням-ням».

Кількість підприємців — фізичних осіб станом на початок жовтня складає 1232 чол. Доходи бюджету від діяльності суб’єктів малого підприємництва дорівнюють 16,9 млн. грн. Питома вага надходжень від діяльності суб’єктів малого підприємництва у доходній частині міського бюджету об’єднаної громади становить 15 %.

Ольга МОРОЗОВА